Море моєї душі

В темную ніч я до моря душі

прислухаюсь.

Море мовчить, мороком вкрите,

урвища сплять у тиші.

Я вдивляюсь.

Серце серпанком зловісним облите,

Бачу примари.

В тиші морській бліді їх хвилі пливуть,

котяться німо бурунами.

Привид чи хмари?

Старшно в мовчанні. Духів женуть

над нами.

Море мовчить, млою облите,

урвища сплять у тиші.

В темную ніч, всю примарами вкриту,

я вдивляюсь.

Вслухаюсь

у море моєї душі.

3. IX. 1913. Київ