“Море з моря ткалось гладко”

Море з моря ткалось гладко,

Шовком слалося до стіп.

А по ньому йшло дівчатко,

Голе й чисте, наче хліб.

Море крила піднімало,

Відлітало в ніч, як птах.

Я відчув журби немало

На зцілованих устах.

Море падало на скелі

І кричало, мов Ікар.

Як дві зірки невеселі,

Ми тулились поміж хмар.

Море вранці шелестіло,

Тліло, як осінній ліс.

Наче хліб, дівоче тіло

Мало присмак сонця й сліз.

***