Море

Коли ти входиш у пінисту хвилю

і розрізаєш піну своїм тілом,

ти пропливаєш неосяжну милю,

немов в підводних і холодних крилах.

Морська вода приймає це за честь

омити й бачити тебе нагою,

не беручи тяжкий на себе хрест

і не торкаючись тебе рукою.

З краси твоєї чЕрпаючи кисень,

живуть усі живі морські звірини,

а голос хоч беззвучний лИшень

проходить всі мої клітини.

Не залишайся там, а повернись

з пінистої холодної води,

не витирайся — посміхнись

з моєї сухопутної ходи.