мореплавці

Ми пливли на співи сирен,

Оминаючи маяки.

Ми обвуглені душі і м’ясо сире,

З нашими пророками Бог не був говірким

І часто за хмари ховав зірки, по яким

Ми могли б звіритись куди плисти далі.

Ми жували папір одкровення і він був гірким,

мав стати солодким, а не став, та то вже деталі.

Все, мабуть, трапилось тому завдяки,

що ми Бога в суї забули згадати,

(ми теж як і ви - недосконалі)

І від визначених звіздарями місця і дати

Ми полишили вітрам свої вітряки,

цвіркотіння сопілок, завивання шакалів,

і намагались попри древні страхи

навшпиньках продзюботіти по нитці нейтралі,

нап’ятій над прірвами речей і явищ лихих.

Ні з чим назад повертались птахи

І в думках ми давно перейшли за межі моралі.

Як всі в юні ми про майбутнє не дбали

І на те була маса причин.

Ноєві мапи цілковито нездалі!

Портрети занапащених родин,

Розтрощені вщент скрижалі.

Тоді, коли вже й не сподівались дочекатись сигналів,

Гадали, що Бог нас втомився пасти

І спровадив сюди на заклання, подалі

від людських магістралей, аби

ми його вже геть не доймали

своїм надокучливим «господиспаси!»,

як раптом по відкритім каналі

з нами заговорили наші пси,

видно далась в знаки

Творчість Преображенського і Барменталя

Чи значить, що наші життєві показники

Не такі щоби сталі.

І долю нам наплели мойри-павуки

Та таку страхітливу, що аж дух затерпає!

І чути як в напівпустій залі (там одні диваки)

Хтось декламує Шекспіра, що пекло пусте, там нікого немає,

Бо всі чорти тут! І як показав попередній аналіз

Ми з ними що кревні, принаймні дві сторони однієї медалі.

І як не крути -

Та в нас повний список всіх аномалій.

Через наші землі всі блискавиці зрізають кути,

І по нам, суки, смалять і смалять!