Мошкова пісня

Колись Мошко улюбився

У нашу дівчину.

То, бувало, все співає

В лихую годину:

«Світить місяць, світить,

І сонця не треба,—

Він не впаде з неба,

Бо добре держиться.

Ой там край Дунаю

Голуби літають,—

Най собі літають,

Бо я їх не спійму.

Сів заєць на дубі,

Оріха кусає…

Бо він виглядав

Милої коханки.

Сів заєць на дубі,

А я коло дуба.

Як ти мені люба,

Сказати не можу!»