Мовчання

Мовчання - це вир ненароджених слів,

що б‘ються під серцем щомиті -

і вдень наяву, і вночі уві сні,

а потім вмирають, як квіти…

А взагалі, чи комусь потрібен

грунтовний відвертий звіт

за, так би мовити, звітний період

ніким не бачених літ?

І справді, чи комусь цікава

добірка твоїх стенограм -

вся чорна, наче подвійна кава,

з краплинами світлих плям?

Чи хочеш вийти на площу, може,

і всім прокричати: «Ось я!

Почуйте, люди! Почуй мене, Боже!»?

Ну, як - достоєвщина ця?..

Мовчання - це струм ще не вбитих мрій,

що б‘ються під серцем щомиті -

не поза грою, а завжди у грі, -

і згодом зростають, як діти.