Мовчатиму

Мовчатиму. Ні слова з уст.

Вони неначе помертвіли...

Німа тепер? Чи просто я боюсь

Когось образить словом смілим?

Та, мабуть, ні. Душа ж моя кричить

Про спогади колишніх днів духмяних.

А голос зник, бо десь в цю мить

Хтось обрива дроти дзвінками.