Мовчу й дивлюсь тобі у вічі

Мовчу й дивлюсь тобі у вічі

І в цій таємній тишині,

Що не закохуються двічі

Шептатимуть вони мені.

Таке буває тільки раз

І тільки раз в житті щасливий,

А що було раніше в нас –

То тільки сон,то сон брехливий!

Той сон,що ми життям вважали,

Минав і танув на очах.

Думки лиш спати заважали

І турбували по ночах.

Ми там так швидко забували,

Що,щойно,наче відчували,

То в той,то в інший сон кидало

Шукати,що було замало.

Той сон вважали ми життям,

Й іскру миттєву почуттям.

Вважали правдою обман,

Тих слів безглуздих океан.

Слізьми топили дні невдалі,

І більшої нема печалі.

І кожну мить,і кожен раз

Ми сну не цінували час.

Це сон. Це марево сіре,

Що очі вкривало всім нам.

В людей ми вірили щирих

Й несправжнім ми вірили снам.

І поки не пройшов цей час,

І поки я не зрозуміла:

Закохуються лише раз.

Я свою долю вже зустріла.

14.05.2013