Моя блакить Тобі Моя блакить

моя блакить. тобі. моя блакить.

спада’ волосся із чола невтішно

ховаю очі, знаючи, що грішна

я всім кажу, що зовсім не болить

що сум в моїх зіницях лиш на мить

моя печаль. тобі. моя печаль

пуста ця постіль достобіса ранків

церковні дзвони б’ють безперестанку

шукають в мені сповідь, мов грааль

мій гріх в мені сидить. й мені не жаль.

моє життя. тобі. моє життя

мій голос вчора раптом обірвався

немов зв’язок чи шум електростанцій

немов проникла в люд моя журба

та відбирала голос, мов чума

моя душа. тобі. моя душа.

я й після тиші хочу тебе чути

мені б лишень життя це перебути

згорнути сум із зблідлого чола

і всім сказати, що я ще жива

\схрестивши пальці\