Моя любов (138)

Моя любов стоїть в центрі столиці,

може когось чекає, може й ні.

Для мене це немає більш різниці,

моя душа тепер на чужині.

Моя любов десь дихає далеко,

сміється, плаче, і живе без мене.

А я сиджу, і думаю, лелеко,

чому життя в пітьмі таке шалене?

Моя любов шукає сенс життя,

а може й ні, цього уже не знаю.

Я споглядаю внутрішнє гниття,

свій сенс життя, тепер в руці тримаю.

Моя любов не має запчастин,

її душа, як і моя не повна.

Ото все думаю, яким буде розтин,

коли нестача в тілі буде й кровна.