Моя насолода

By Тарас Колодій

Written 2022-12-03

Я відмовляюся вірити

Хочу цю ілюзію розвіяти

Ці очі благають

Поки чорні хмари набігають

Я такий ж в’язень

Цих темних безодень

У мене є ключ

І не будь я так колюч

Вони у відчаї би не були

У своїй крові би не затонули

Якби я не влаштовував ці вистави

Вас би не катували ради забави

Я є ключ-звільнення

Однак ваші крики - моє натхнення

Ваші благання мене веселять

Від нудьги мене позбавлять

Я є крила свободи

Дайте мені ще насолоди

Дайте ще трішки моєму голоду

Трупного, солодкого смороду

Тут для них справжнє пекло

Усе у крові вимокло

Я би випустив вас із ями

Але ваші крики так прекрасні

Я міг би вас позбути

І дозволити усі жахіття забути

Безвихідь та усю цю біль

Страха та самотності суцвіть

Я ваш білет на волю

Але я вже вирішив вашу долю

Бо ваша аногія

Для мене іронія

У ваші руки вкладаю

Молитви повні отрути

Тут я не засумую

Вашими мученнями спрагу втамую

Всю, до останньої краплі

Буду вкушати плоди болі