Моя ненАвисть до кінчиків пальців.

Моя ненАвисть до кінчиків пальців.

До кінчиків нафарбованих вій.

Я з прошарку вічних страждальців,

Воїнів внутрішніх війн.

Кидаючи курити ламаєш цигарки.

Так мене зламали й в смітник.

Я з прошарку не знаючих марки,

Розстріляних з розкритих обійм.

Моя душа під конвоєм у болю.

Апатія вікон та стін.

Я з прошарку закоханих в колії,

Розпростертих для лез голих спин.

Моя ненАвисть, останній пар на морозі.

Єство моє - спогад навік.

Я з прошарку не ховаючих сльози

Лиш тепер зрозумівших як жить.