Моя революція

By Бонапартист Нуартьє

Моя революція

Written 2019-06-24

Припиняйте промову, пане мій міщанине! 

Вам слово раніше надали. 

Чи варто Вам далі

Заради медалей 

Писати скрижалі 

Того, що Андрій 

Зазвичай називає 

Дурістю й маячнею? 

Чи хочете завтра 

З огидою в погляді 

Йти невідомо 

Куди? 

І, врешті-решт, друже мій, 

Кинь-бо палити, 

Бо Катя з Одеси 

Не буде ніколи 

В тобі зацікавлена. 

Ти, Україно, 

Вкраїно моя.  

Тобі не потрібні музики - 

Потрібна сім'я. 

Державі потрібні стартапи, 

Державі потрібні нові фахівці. 

Усе одно, Павле, вмирати колись;

Ти маєш зробити так, щоб Україна 

Тебе не забула. 

Тобі все одно має бути, коли 

Ти нарешті знайдеш незвичайну прибулу 

Іспанку, их, трясця твоєї, лайдаче. 

Збагнув би давно:

Не розквітне держава 

Анітрохи тому, що для неї 

Не робиш ні в біса 

На благо нічого. 


It's time to stop/start. 

Refuse/resist. 

Героям слава.