Моя руїна

крик монголів вже близько, моя руїна,

вибиває пил із буття земного

підвіконня - нову сліпу заміну

бранцю долі для коника вороного

під яскравим місяцем в скалках неба

ті копита вже поруч, дзвенять розкуто,

кажуть час не безмежний, зів’ється в невід -

хтось залишиться, хтось буде знов забутим

там за склом, у грязюці , допоки осінь

не знайде між щурами окістя білі,

щоб із них будувати у новий спосіб

укриття і льохи у журбі безсилій...

p/s

https://www.youtube.com/watch?v=Rp5_Ul-qG0w