«Моя золота береза»

Моя золота береза

зажурно дивиться в вогку імлу.

О, де ви, де ви, зелені плеса

моїх розпорошених дум?

Вчора доходив до тропіка

і в палкучих просторах запалював душу,

а сьогодні я, кучерявий хлопчик,

до льодового океану рушив.

Собакою буду верещати,

ніби гицель мене в неминучі обценьки.

Я пручатимусь — не хочу за грати,

не хочу!

Піду я у робітничий квартал,

заховаю там склизький сум…

Ах, яку я важку вагу

біля золотої берези несу!.