Моє кохання

Моє кохання — сонце в твоїм вікні,

Але для тебе лиш сліпуче світло.

Ти йдеш повз мене, як у дивнім сні,

Не помічаючи мого привіту.

Моє кохання — це безкрайнє небо,

А ти — земля, що прагне бурі й грому.

Я віддаю тобі усе, що треба,

Але ти прагнеш до чужого дому.

Ця біль не передається словами,

Вона — як рана, що не має краю.

Кохання, що не сталося між нами,

Усе в мені згорає і згасає.

І я живу, шукаючи відповіді,

Чи є у цій безодні хоч якийсь сенс?

Коли душа від болю просто сходить,

Але не знаходить свого реванш.

І я молюся — хай тобі щастить,

Хоч ти і не дізнаєшся про це.

Я буду завжди поруч, щоб любити,

Навіть якщо це боляче лице.