Мої мрії врешті збуваються

Мої мрії врешті збуваються.

Лиш чомусь не в моєму житті.

Серце б'ється, болить і крається,

Відпускаючи мрії ті.

Відпускаючи в вільне плавання

До чужих неблизьких берегів

В край незнаної досі гавані

Не моїх (не самотніх!) світів.

Я не знаю, чому так склалося.

Гірко, мов надпила вина.

Моє щастя іншій дісталося.

В цьому, може, й моя вина.

Я не заздрю. Це все заслужено.

Це цілком справедлива річ.

Моє ж серце повік застужено

Вітром болю в цю літню ніч.