Мої ніженьки босі

Мої ніженьки босі

по холодній підлозі,

по бруківці на розі

Богомольця-Франка.

Як експресом зі Львова,

прилетіла розмова,

клеїть очі утома,

просить хліба шматка.

Не говориш зі мною,

ніч озветься луною,

поведе за собою

на центральний майдан.

Запитання вирують:

кого знову обдурять,

а кого намалюють?

Ти мовчиш. Винен сам.