Може, дівчина з адажіо, може, музика во плоті

Наче туга все затьмарила.

Вкрало сон кохання-злодій…

Хто вона? Дівчатко з марева?

Чи лишень туман во плоті?

То змерзаю, то як в сауні.

Обіцяє (може, бреше)

Часом вічність в білім савані,

Часом ніч як сіть з мережив.

Так русалки топлять заживо:

Наче тягне в вир мелодій,

Може, дівчина з адажіо,

Може, музика во плоті.

Зве могилою глибокою -

За живе в душі тримає.

І немає в серці спокою,

І забути сил немає.

Може, ще зустріну десь її,

Може, мрія це – та й годі…

Жінка, створена з поезії

Або ж лірика во плоті.