Можливо сумує ця осінь у місті

Можливо сумує ця осінь у місті,

Депресія в неї від мокрого листя.

Не хоче нам сонця-промінчика дати,

Лишає під ковдрою довго лежати.

Хворіти їй мало, додасть нам турботи:

Надворі – калюж, а удома – роботи.

Готує тихенько до лютих морозів.

Чи скоро вони? Ще не чути прогнозів.

Вдягай теплий светрик і нумо гуляти!

Багаття палити, пісень заспівати.

Бо осінь-хитрунка умить змінить настрій,

Вона у цім ділі, напевно, вже майстер.

А ти повертайся за мною нечутно,

Коли йдуть дощі і на вулицях брудно,

Коли світить сонце, летять павутинки,

Хапаючи кожну життя соломинку.

Приходь в теплу осінь і в осінь барвисту,

Коли в горобини не грона – намисто.

За руку візьми, не лишай на хвилину,

Бо я тебе, милий, люблю, не покину.