З тобою -собою

Я вже не граю ролі для когось,

Не підбираю правильні слова.

Якщо сміюся — то по-справжньому,

Якщо мовчу — то це моя тиша жива.

Я вчилась довго не губити себе,

Навіть коли хтось ішов без причин.

І знаєш… я більше не боюся,

Що залишусь одна серед стін.

А потім ти — такий простий і теплий,

Без зайвих “треба” і “чому”.

І я раптом стала трохи світлішою,

Просто довірившись тобі одному.

З тобою я — не краща, а справжня,

Без зайвих страхів і прикрас.

І якщо це і є любов насправді —

То я впізнала її зараз.

Ти не питав, ким мені бути,

Не малював для мене рамки.

Просто тримав мою руку тихо,

Коли я губилась у власних думках.

І в цьому було щось більше за слова,

Більше за всі обіцянки світу.

Бо любов — це коли тебе бачать,

І не намагаються змінити.