Мрія про море

У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі.

Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі

І поклавши кучеряву на плече голівку:

— Купи мені, Мартиночку, на курорт путівку. —

Мартин губу закопилив і сказав суворо:

— Та ти ж знаєш, що відпустка у мене не скоро.

Такі речі, їй же право, аж слухати чудно.

Тобі ж буде там без мене і скучно, і нудно.

— А я, — каже йому жінка, — щоб нудьгу розвіять,

Буду сидіть біля моря і про тебе мріять. —

Мартин її приголубив: — Ах ти ж моя зоре!

Сиди краще біля мене і думай про море.