Мудрість

О не стреми свій лет, обмеж себе собою

і визнач наперед любов свою журбою.

Бо над усім завжди горує день печалі,

і будеш ти один різьбить свої скрижалі…

Огромлений твій слух шукатиме мовчання,

і виснажений дух вгамує поривання.

І, сівши на поріг, ти оком світ окинеш:

хтось квапиться, летить, та ти його не спиниш…

Нехай, нехай стремить, йому не до чекання…

Ти ж сів перепочить, щоб доганять світання.

***