Мука

Відчуваючи ницість існування свого,

Що раніше я не відчував,

Прямую через безкраї землі того,

Що Єві заборонене яблуко віддав.

Смуток, злість і мертва воля,

Окутує мене у повсякчас,

Не бачить місця мого доля,

У божественних садах.

У творах геніїв розраду я шукав,

І до них по відповідь звертався:

‘’Чи Бог мене не ошукав?’’.

Та відповіді - не дочекався.