Муміфікую вже, так, так

By Павло Мовчан

Муміфікую вже, так, так,

сувої споминів і втрат,

гарячо-журний снігопад,

можливість зрад,

можливість волі,

а під очима накип солі —

чи ти повернешся назад?

О доле!

Коли?

Бо думка йде вже навпрошки —

я не спішу і спотикаюсь.

Воскресни усмішкою вмить!

Чекаю…

***