мур-ркотіти

Мені не достатньо слів, не достатньо знань, не достатньо тебе,

Щоб описати те, що живе в мені.

Слова всі кволі, слабкі, недоречні, ревниві і хворі,

Коли мова йде про кохання, та  й таке.

Мені легше було б мур-ркотіти ото тобі на вушко,

Ніжно перебираючи темні пасма твої,

Обводячи пальчиками скроні, скули, губи;

Тулитися, обійматися, торкатися, бути там де й ти.