Мурашник

Предивні, зачаровані міста

з рудого порохна й рябої мерви.

І пасма вулиць сплетені, мов нерви,

і клуня в сірих теремах містка.

І наче плюш з роздертого листа,

життя засушене, немов консерви.

Одначе праця йде все без перерви,

листок зшиває вічно до листка.

Здобичники у сутінках тюрми

ссуть мошечок, рабинь своїх живіт.

Рядами над рядами тут доми

піснями труду дневі шлють привіт.

Подумай мимохіть, як чобітьми

є легко розчавити цілий світ.