Муст

Він безликий Тезей і сказати йому більше нічого.

Рвуть з безодні голодною люттю важкої стопи,

Що на грузному схилі їх черепа; бивнями й хоботом,

Чорним поглядом ярості в тучах являлись слони.

В дикім буйстві атраменту неба, дрижанні небесному,

Одержимі безумством. Пилюкою хмарився біг,

Легіон знавіснілого серця природньо-тілесного,

Був знищений тигр тоді і розтоптаний в смерть носоріг.

Там скажене гудіння трембіт бушувало з литаврами,

Коліна вдарялись, трощилися лобні кістки,

Так були убиті слони у війні з мінотаврами,

Що силу безумства, як образ взяли на щити.

27.05.2019