Музичний етюд

Помаранчева стигла палітра

Горизонту вина подає.

Запрягає музика три вітра,

Щоб процокати в серце твоє.

Вибухають сонати високо

В епіцентрі твоєї журби,

І сімфонії чорні соколи

Гострять крила об чорні дуби.

І троянд неціловані жмутки

Посивіли з чиєїсь вини.

І по клавішах сивого смутку

Ходять сині сумні слони.

Та, до крапельки сонцю віддане,

На пшеничних вітрах встає

Твоє чисте,

густе,

провітрене,

Помаранчеве серце твоє.