N.N ( я вже тебе забув )

Я так жалів, що Вам дивився в очі

я проклинав Ваш розум непростий

чому ж Ви бувши другом моїм

простити серця голос не змогли .

Мого - до Вас , в безмовному воланні

мовчанні трепетнім , лякливого гінця

бо Вас кохати - то останнє

бажав собі я дивлячись на Вас .

І я кохав – усе у Вас, так наче

я завтра день уже не проживу

і келих перший лию і останній

цілую Вас - це сон чи на яву ?

Та не стихає музика і регіт

і мить чарівна гасне у диму

Вина наступний п’єте келих

я пропускаю , я ….мовчу …

Цілунок , наче рана свіжий

кровавить стидом й співчуттям

не перший я ,хто Вас кохає

й не перший що кохає так

І сивиною вкриті скроні

«Вже пізно , краще я піду»

- « Не той хто я тобі потрібний»

мене забудь. Я вже тебе забув».