“На битій дорозі підкова лежить”

By Микола Руденко

На битій дорозі підкова лежить.

Вилизує хвиля німі береги.

В нікуди, в нікуди дорога біжить —

В затоплені морем луги.

Над вербами тягне димком від села,

А змучена думка волає одно:

В нікуди, в нікуди дорога лягла —

Кудись на замулене дно.