На дачі

Мені з тобою добре як ніколи.

За вікнами осінній дощ шумить.

І коли міг би — зупинив би мить, —

Мені з тобою добре як ніколи.

Мені з тобою добре. Я мовчу.

Боюся словом тишу сполошити.

Але без слів неважко зрозуміти,

Чому з тобою і про що мовчу.

Я вимкну світло, й запалю свічу,

І принесу із саду пізні квіти,

І дощ до ранку буде шепотіти

Святі слова, які я промовчу.