На даху світу

By Согор Богдан

Я побував на даху світу,

Там вітер дме в розпалене чоло,

Там набагато легше зрозуміти,

Де правда де брехня і що таке добро і зло.

Я над всіма і всі немов мурахи,

Дивлюсь, спостерігаю з висоти,

Як це колись робили древнії монахи,

Що в гори йшли, щоб сутність віднайти.

І правда це: коли ти сам з собою,

Коли під небом тільки ти і вітру свист,

Думки пливуть бурхливою рікою,

Разом ми підіймаємось у вись,

Життя біжить, не має права зупинитися,

Проблеми будня і кар’єрний ріст,

Алеми просто зобов’язані творити,

В життя духовне цей містичний міст.