На добраніч

На добраніч, Микито…

І хай ця ніч буде не зовсім спокійна.

Бо я сьогодні думаю про тебе

трохи занадто сильно… і ніжно.

Ти мовчиш — але в погляді вогонь,

Ти стриманий — та я відчуваю жар.

І між нами росте не просто симпатія —

А щось глибше… майже удар.

Я пам’ятаю, як ти дивишся тихо,

Як повітря між нами густіє враз.

І навіть коли ти нічого не кажеш —

Твоє мовчання торкається нас.

На добраніч, Микито…

Засинай, якщо зможеш, спокійно.

Бо я сьогодні — вогонь під шкірою,

Який про тебе думає повільно.

І якщо тобі стане гаряче вночі —

Не дивуйся, це просто я.

Тихо шепочу крізь темряву:

Ти — мій вибір. І я твоя.