На годиннику – осінь, в руці – телефон

На годиннику – осінь, в руці – телефон:

абонент тимчасово відсутній,

а життя по хвилині стікає з вікОн

і дощем розмиває майбутнє.

Своє небо мені ти кидаєш до ніг,

ходиш слідом і дихаєш в спину,

і щезаєш раптово, немов перший сніг,

абоненте ти мій,блудний сину!

Я так само, як ти, по землі цій ходжУ

і так часто в житті помиляюсь,

але серцем своїм я і правду, й брехню

вже навчилася бачити наскрізь…

Ти щезав і з”являвся, як диво із див,

я могла б тебе навіть прощати,

ти багато речей у житті говорив…

Не сказав тільки те,що жонатий…

На годиннику – осінь, коньяк – у руці,

я відкину надмірну манірність

і забуду, що був ти в моєму житті,

бо сьогодні я пила за вірність!

Абоненти! Як свОго життя водії –

ви керуєте вправно і вміло!

То чому ж вас на рівнім, дзеркальнім путі

так шалено заносить наліво?!