На горі під лісом — біла хатка

На горі під лісом — біла хатка.

Біла дівчина виходить, біла цятка.

Над горою вдень шовкове небо.

(Як воно, шовкова в грудях туга).

І вночі під лісом хатка біла.

(Ах навік, навік душа сп’яніла!..)

Над горою оксамитне небо.

(Чом так в грудях оксамитно-смутно?)