на мене всі дивляться

на мене всі дивляться, коли одна, у натовпі,

коли сміюся, плачу, направляють на мене лампами, лапами

стискають мою душу, лякають, я

стою, непорушно мушу,

і далі

тропами плутаю, туманим лісом, зводжу до низу, пронизую.

ховаюсь, криюсь, ловлю їх очі,

шукаю свій довгожданий спо́чин, хочу

лежати довго, мов бурштин, та я

самотньо іду попід тином, стину, стискаю зітканий сатин.

залажу у вир, виходжу, виложую на стіні слово "можу".

ґратами падаю, роздягнена, помітна,

ховаю вади непримітними прозорими нитками.

сьогодні, завтра, завжди, всі слідкують за мною охоче

коли одна стою я плачу, дивляться, вирячують очі.