На межі

By Ірина Галинич

Невдалий подих і давкий,

невчасний погляд й так безпечно

ми на межі, і взір німий

розкаже те, що недоречно.

У думку вдарило, як грім гучний,

Відчула дотик уст на скроні

І тихий видих, та палкий

покаже все як на долоні.

Переступлю межу, зливаючи думки

і пальці сплетені так ніжно затремтіли…

Ми будем друзями роки, роки й роки,

але коханими ми бути не зуміли.