На могилі Розалії

By Семенко Михайль

Я залишив писульку на могилі Розалії,

Душі пелюсток,

Я завтра піду, щоб збирати конвалії —

Найсумніший цвіток.

Щоб збирати конвалії — серця самотного

Білі квітки,

Серця забитого, серця скорботного

Кавалки.

Може надія там знов зажевріється

В рожевих блисках,

Може знов серце самотне зогріється

В веселки бризках.

Уранці піду на могилу Розалії,

Буде писулька її у вінку —

Хочу і прагну я бур вакханалії,

Хочу вловити я мрію легку.

19. IX. 1916

__________________________________

Розалія — молода дівчина-естонка, подруга Л. І. Горенко;

покінчила життя самогубством через нещасливе кохання.