На обрії грубої дихотомії

На обрії грубої дихотомії

Де тліючий жовтень зухвало жевріє

В полоні у логоса відкинув мрії

Немає Мене і немає надії

Змахнувши з вологого ока дві вії

У прагненні власних вершин летаргії

Сп'янів від екстракту немарної дії

Немає Мене і немає надії

Та у коридорах пекельного Раю

Де залишки сенсу затято палають

Від гіркої нафти, бензину й брехні

Присутній там Я, а надія - ще ні

А там, де погане геть швидко минає

Де від позитивних вібрацій вай-фаю

В душі світло-темний ліхтарик палає

Надія там є, а Мене вже немає

Хотілося б вірить, хотілося б знати

Що там, де приховані хутко за ґрати

Тягучі і млосні сіріючі будні

Надія вже є, і Я також присутній.

2018