НА РОЗДОЛЛІ

НА РОЗДОЛЛІ

На роздоллі в чистім полі пісня розляглася,

Її вітер невгамовний з легкістю завів,

Місячна́я доріже́нька чарувать взяла́ся,

У гаю́ почувся знову милий переспів.

Над водою верболози пісню теж співали,

Місяченько з зіронька́ми в небі танцював,

Білий лебідь і лебідка гордо пропливали,

Сво́є щастя із любов’ю кожен зустрічав.

На роздоллі срібне сяйво зо́рів розлило́ся,

Срібні хвилі ніжно грали в річці голубій.

Загойдалося кохання, мов весна, зійшлося,

І заграли таємниці в пісні чарівні́й.

Задивились у безмежжя трави запашнії,

Потонули в мелодійність всіх нічних казок.

Загорілись, засвітились давні всі надії,

Бо відкрився світ любові в небі між зіро́к.

На роздоллі хвилі вітру тишу розгортали,

Їхні співи розлили́ся в зоряній імлі.

Задивились у безмежжя шовковисті тра́ви,

Бо світив їм срібнолистий й зіроньки малі.

Доторкнувся місяць сяйвом ще й води в криниці,

Розбудили всі джерела серце й небеса.

Зорі й місяць позбирали всюди таємниці,

І думки усі розквітли, мов жива краса.

19.12.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

ID: 1053585