На смерть Василя Стуса

Не перебільшуйте важливості поетів!

В Америці, наприклад, хто їх знає?

Малий школяр назве вам президента,

зірок екрану, славних бейсболістів —

чи знає він поета хоч одного?

Пізніше, може, юним гімназистом

у школі прочитає про Шекспіра

і, може, вивчить на завдання вірш…

Якщо він технік, медик чи правник,

то і пізніше, в університеті,

поезія йому таки чужа.

Не кожен адвокат, чи лікар знає,

чому міст Вітмена на Делавері-річці

у небо виріс із листків трави…

Не перебільшуйте важливості поетів!

І парадокс: стоїть потужна сила,

що запускає кораблі у космос,

що дулами ракет континентальних

лякає мирний люд на святі миру —

імперія від заходу до сходу

з форпостами на всіх кінцях землі —

і раптом: паніка, істерика, терор,

бо появились десь ліричні вірші,

що їх читає жменька могікан:

давай стріляти горобців з гармати!

Електронічну зброю — на поетів!

В концтабір їх! На клапті дерти вірші!

(— Стара традиція Шевченкових часів … —)

Яка ж непевна влади ця держава,

що так боїться простих палімпсестів.

1985