на снігу

на снігу ми зробили янголів

в мого крила - опущені вниз

а в твого - підлітали угору

ти лежав

і казав - дивись

які зорі над нами - яблука

хоч торкнися

хоч сам бери

а їх сяєво ховай за пазуху

наїдайся огнем живим

і назавтра як ми роз'їдемось

по злиденним своїм кутам

ти у натовпі десь засвітишся -

будуть повні іскрин уста

і хитнуться мости як промені

і напнеться од соку лід -

то із нас повиходять повені

моя - на захід

твоя - на схід

буде видко по ним вертатися

до траншей де лежить в снігу

пара янголів з темним абрисом

й позолотою в кутиках губ