“На трибуні ти говорила”

By Дмитро Павличко

На трибуні ти говорила

схвильовано, але якось інакше,

якось краще ти хвилювалась

перед очима народу.

Я відкрив тебе знов сьогодні,

як зорю, яку пам’ятаю з дитинства.

Ти говорила правду. Ти завжди

була відвертою й чесною, але

перед очима народу

правда твоя стала ще кращою.

Ти сама стала ще кращою

від слова правдивого, що розлилося

хвилею молодості по жилах твоїх.

Благословенне будь, молоде серце,

бунтарське серце, в грудях людини

з чолом, овіяним сивиною!

Я люблю тебе! Ти на трибуні,

де, буває, старіють люди від мислі

заштампованої, нецікавої,

помолоділа від правди,

що в тобі не згасала ніколи.

***