На Юніон-сквер

леґіони дзеркал

роблять розтяжки стінам,вихоплюючи людей

із натовпу,-

для косметичних цілей -

особливо на тій 14-тій –

із повним періодом розпаду… Оті вихопні

стають проекціями будівель

із синіх екранів -

макіяжем під назвою “Добрий ранок”

та “Надобраніч”.

Макіяж заповзає

у пазухи квартирних звірят,

і там відключається від екранів,

від кольорів -

попід вовнами -

на поверхах щонайвищих буддизмів.

Там комірковий бог

наодинці вечеряє

попід ґрифом TV-гармоніки -

раз на звуження,

раз на розширення,

всі світові мови

вміщені в нім.

Моя теж

грає там не останню скрипку,

не чотирнадцяту…

Бо нею прославлені

всі оті добрі вечірні пазухи

буддистських звірят,що носиками

відретишовують ліжко

від Юніон-скверу

та його

косметичних дзеркал…

Марія Шунь, Нью-Йорк