Біло яхонтовий гребінь

Наче манна вздовж дороги,

Чи оката ковдра в квітках,

Густина сльоти знемоги

Замку тюркської кибитки.

Біло яхонтовий гребінь*,

На зорі вогнем болотним,

Щитомордником царівни,

Сяє долі підколодній.

Злидні сплять, розкинув руки.

Вулиць з ляльками не видно.

Скрипалі під тріск сороки

Розчинились в згинах свитку.

Безтурботний сон чудовиськ!-

Захід світу, животіння,

Вище сказу злого вовка,

Лише черепу склепіння