“Над Чернівцями вороняччя”

Над Чернівцями вороняччя,

Над Чернівцями голуби,

І поетичним щастям плаче

Михайла погляд голубий,

І сміх, і шепіт серцю милий,

Гуцулки погляд чорнокрилий,

Як птича тінь, небесна тінь!

Під небом зустрічі й розлуки

Карпатських вин таємні руки

Нам загойдали далечінь.

І час гойдається, і гори,

І день, і ніч, і щастя, й горе —

Чи не гойдаємось і ми?

В зіницях просторінь безмежна,

Як світ у птиці під крилом,

І — качка дика, обережна —

Нога гуцулки під столом…

1956