“Над кругом світовим”

Над кругом світовим,

над степом самосійним —

летить пилок, летить,

запліднюючи час,

щоб ми жили життям рослинним та подвійним,

щоб до землі коріння прикоренило нас.

Розлогий пройде шум, і голови схитнуться,

лиш літоросль повзуча не ляже на вітрах;

коріння родові в землі переплетуться,

минеться буревій, верхами пройде страх…

І випроставши дух в поставі стебловитій,

ми понесем пташок в коронах власних гнізд

назустріч теплим дням розгойданого літа,

і вихудла земля знов поженеться в зріст.

Тримайне міцно ґрунт корінням рідкуватим,

тримайте ув очах і простір, в мові ж — час…

Запліднена земля поверне наші втрати,

розкривши всі скарби на глибині для нас!

***