Над п’ятим кутом .

Тихий шепіт над п’ятим кутом -

Він не схожий на пісню драконів,

Що летять зголоднілі і злі

Над ланами загублених мрій,

Де далеко за довгим шосе,

Між іржавих забутих вагонів,

На розкопках брудної брехні

Шелестить скороспілий пирій,

Що знайде археолог- весна,

Як розтануть надії на сніг

І відкриються оку кістки

Замість білих весільних троянд.

Так буває, де доля масна

Відчуває нечуваний збіг,

І скресають від льоду річки

Під контролем і наглядом варт.

Та ніхто не чекає на нас

З цигарками у жовтих зубах,

Крім цигана з пучком сон-трави,

Що рятує себе від нудьги.

Що ж залишиться ще про запас,

В розголоссі у п’ятих кутах,

Крім щурів, що гризуть оберіг

У тісних осередках журби...