над вогнем нездійсненних бажань

що помітиш моргни і покинь

як людина без зброї і шкіри

хай пливе над багаттям пальміри*

нескінченність зимових хвилин

у холодну і темну добу

вартовими життя кочовими

щоб ховатись в них між ковили

як у давне солодке табу

не засмучуйся дням де іржа

попелищам знайомим радіє

годинкові стрілки не старіють

над вогнем нездійсненних бажань